поради Бувалого - 13 Листопада 2009 - Харьковская Специализированная Школа №18 І-ІІІ ст
Четвер
08.12.2016
00:10
Разделы новостей
Нагородження [4]
Привітання! [16]
Новини [38]
Бібліотека [1]
Профспілки [0]
Форма входа
Календарь новостей
«  Листопад 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Оцените наш сайт
Всього відповідей: 304
Мини-чат
200
Харьковская Специализированая Школа №18
Главная » 2009 » Листопад » 13 » поради Бувалого
поради Бувалого
14:41
1. Дізнатися, хто буде в журі (особливо коли робота має наліт ідеологічності, що часто трапляється в літературознавсті). Не дражніть журі, воно завжди праве. А от якщо це прихильники тих самих ідей, що в роботі, вам тільки на користь.
 2. Написати виступ відповідно до норми часу. Він має бути точним і лаконічним. Будьте готові до того, що кількість часу уріжуть вдвічі, щоб учень не викреслював у судомах потрібне. Краще підготувати два виступи – стислий та повний, і спробувати їх комбінувати. Кожна теза виступу повинна мати номер, який збігається в обох варіантах.
 3. Вивчити виступ напам’ять. Листочок – щонайменше несолідно для юного науковця, а от розповідь – ще один пункт «піару». Але це має бути не тараторіння визубреного тексту, а свідома мова впевненої і абсолютно компетентної у власній темі людини.
4. Прочитати вивчений виступ перед дзеркалом вголос як мінімум тричі. Виявити всі складності вимови і ліквідувати їх. Це передусім слова, довші за три склади (не намагайтеся вразити іноземними термінами, то моветон) і речення, довші за півтора рядки. В ситуації підвищеного нервового напруження спіткнутися можна на рівному місці, а „невимовний” виступ – яма самому собі.
 5. Прорахувати час: на якій хвилині починаються тези, висновки. Час потрібно рахувати, як у голлівудському бойовику – по секундах. Краще розповісти швидше, але без тараторіння.
6. Дізнатися, як визначають порядок виступів. Якщо за алфавітом, а у вашого учня прізвище Яковенко, то після прослуховування 25-ти учасників журі буде дрімати і навряд чи оцінить виступ.
ТОМУ: Виступ повинен містити:
1. Короткий переказ вступу з усіма його пунктами (новизна, актуальність, дослідники, предмет, об’єкт, мета тощо).
 2. Короткий тезовий виклад змісту. Гасло – „дорожче себе продати”, тобто розповідати потрібно не про об’єкт дослідження, а про власні здобутки у розкритті теми: що зробив учень? що нового він відкрив? які перспективи?
3. Короткі висновки.
Запитання журі. Їх мета – з’ясувати, чи насправді учень писав роботу. Запитання можна умовно поділити на три групи: до тексту, методології і списку літератури.
1. Запитання до тексту. Це найчастіше прості „зачіпки” типу: „що ви маєте на увазі, вживаючи термін...?” І якщо робота під зав’язку напхана „екзистенціалізмами”, „симулякрами” та „інтенціоналами”, будьте певні – спитають усе. Більше того, можуть спитати про доречність вживання термінології. Полюбляють поцікавитися знанням імен та доробків учених, на яких посилається учень (особливо коли їх багато і вони гучні).
 2. До методології. Це питання типу „якими методами літературознавчого аналізу ви користувалися під час написання роботи?”. Проінструктуйте учня.
3. Запитання до списку літератури – невичерпне джерело конфузу учнів і розваги для журі. Не секрет, що більшість списків містять чимало книжок, яких ні учень, ні вчитель в очі не бачили. І запитання „наугад”: „а про що йдеться в цьому дослідженні?” згубило чимало здібних юних науковців. Будьте уважними – не пишіть у списку зайвого, добре вичитуйте. Особлива увага приділяється правильному оформленню, не полініться тричі його вичитати.
Для запитань, відповідь на які невідома, є набір стандартних „відчіпок”: „Цей аспект проблеми не входить до об’єкту дослідження”, „На жаль, час виступу не дав можливості розкрити це питання, але воно описане в роботі”, „На жаль, регламентований обсяг роботи не дав можливості розкрити всі сторони цієї багатогранної проблеми” тощо.
 Питання з залу – це найчастіше скромні спроби „завалити” конкурента. Їх потрібно повертати собі на користь і використовувати відповідь для точнішого розкриття своїх тез. Особливу увагу слід звернути на етикет виступу – від зовнішнього вигляду до формул ввічливості. Нагадаємо: «Високоповажний пане(і) голово журі, вельмишановні члени журі, шановні керівники команд, любі колеги! Вашій увазі пропонується дослідження на тему….»; «Дякую за запитання….», «Дякую за увагу...» тощо. Взагалі, емоційне враження від виступу – це 49 відсотків оцінки. Успіхів вам! 
Тарас ФАСОЛЯ куратор гуманітарних рубрик
освітнього порталу "Острів знань" Шелест Л. Ю.
Просмотров: 367 | Добавил: Lushele | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]